Дарина

Привіт. Я — Дарина.Я з Луганської області. Я знаю, що таке гучно і страшно по-справжньому. Мені всі кажуть, що нам пощастило. Мабуть. Ми вижили. Ми побачили майже всю Україну. Ми зараз в дуже гарному місті. Я нарешті вчуся в школі, можу гуляти з друзями, але я вже доросла, допомагаю мамі з молодшими. Мрію, щоб закінчилась війна. Мрію стати лікарем, або вчителем, або художником. А на руках у мене моя сестричка ― Настя. Ще маленька, але дуже бойова.Не любить сукні, бо самі розумієте, що вчитись ходити в них ну дуже не зручно.Не боїться ні хуліганів, які намагаються відібрати в неї іграшку, ні вибухів..